Двигун бульдозера Т-130 / Т-170 Д180.111-1 (Д-160.11) (Повний кап.ремонт, комплектація)

Двигун бульдозера т-130 т-170 Модель: Д180.111-1 (Д-160.11).

Повний капремонт

Комплектація

Двигун

Модель: Д180.111-1 (Д-160.11).
Тип: чотиритактний дизельний, з турбонаддувом, з безпосереднім уприскуванням палива.
Експлуатаційна потужність, кВт (л.с.): 125 (170).
Номінальна частота обертання колінчастого вала, об/хв: 1250.
Запас крутного моменту, не менш ніж %: 25.
Питома витрата палива у разі експлуатаційної потужності, не більш ніж г/кВт (г/л.с.·год): 218 (160).
Кількість циліндрів: 4.
Робочий обсяг, л: 14,48.
Діаметр циліндра, мм: 150.
Хід поршня, мм: 205.
Система охолодження: рідинна.
Очищувач повітря: двоступеневий, сухого типу з ежекційним видаленням пилу, з індикатором засореності.
Система змащення: комбінована з повнопотоковим фільтром зі змінними паперовими елементами.
Система пуску: пусковий двигун П-23У.

Пристрій і робочий цикл двигуна Т-130М

Двигун складається з кривошипно-шатуванного механізму, механізму газорозподілу, систем охолодження, мастильної, живлення, пускового пристрою й агрегатів електрообладнання (мал. 3 і 4).

Двигун працює за чотиритактним циклом. Кожен цикл відбувається за два оберти колінчастого вала.

Впуск

Під час руху поршня 18 (см. рис. 3) від верхньої мертвої точки (в.м.т.) до нижньої (н. м.) у циліндри за відкритого впускного клапана 22 нагнітається повітря турбокомпресором 32 під тиском 145 кПа. Унаслідок турбонаддуву збільшується надходження повітря в циліндри, що дає змогу підвищити потужність двигуна.

1 — передній спускний корок,
2 — передній оливоприймач оливного насоса,
3 — врівноважувальний механізм,
4 — шестерня приводу врівноважувального механізму,
5 — шестірня приводу оливного насоса та врівноважувального механізму,
6 — шестірня приводу гідронасоса,
7 — передня опора двигуна,
8 — шатун,
9 — розподільний вал,
10 — болт кріплення шківа колінчастого вала,
11 — упорна плита розподільного вала,
12 — колінчастий вал,
13 — кожух шестерень розподілу,
14 — поршневий палець,
15 — блок двигуна,
16 — гумове ущільнювальне кільце гільзи циліндрів
17 — шестірня приводу розподільного вала,
18 — поршень,
19 — гільзи циліндрів,
20- шестерня приводу паливного насоса,
21 — вентилятор,
22 — впускний клапан,
23 — випускний клапан,
24 — хрестовина вентилятора,
25 — головка циліндрів,
26 — ковпак головки циліндрів,
27 — вантажний вушник,
25 — трубка підведення олії до валика коромид,
29 — валик коромисел,
30 — повітрозабірний патрубок компресора,
31 — повітропідвідний патрубок,
32 — турбокомпресор,
33 — випускний патрубок,
34 — трубка відведення палива від форсунок у паливний бак,
35 — випускний колектор,
36 — покажчик для встановлення поршня у у.м.т.,
37 — кожух маховика,
38 — маховик,
39 — болт кріплення маховика,
40 — задній оливоприймач оливного насоса,
41 — кришка кореня підшипника,
42 — олійний насос,
43 — вкладка корінного підшипника колінчастого вала,
44 — завзяте півкільце колінчастого вала,
45 — кришка шатуна,
46 — картер.

Стиснення

Поршень підіймається з н.м.т. у.м.т.; у разі закритих клапанах 22 і 23 повітря стискається, а температура його підвищується. Наприкінці такта стиснення в циліндри двигуна впорскується форсункою 32 (см. рис. 4) паливо, яке розтікається тонкою плівкою стінкою камери згоряння поршня 18 (см. рис. 3). Стикаючись із нагрітою стінкою, воно випаровується, перемішується з нагрітим повітрям, що робить вихровий рух, і самовідновлюється за температури повітря в камері 873-973 К (600-700 °C). Завдяки гарному перемішуванню палива з повітрям ця суміш згоряє повністю, зумовлюючи високу паливну економність двигуна не більш ніж 244,9 г/кВт • год (180 г/л. С. • год).

1 — трубка підведення олії до коренного підшипника колінчастого вала,
2 — фільтр грубого очищення палива,
3 — оливомірна лінійка,
4 — розподільний вал,
5 — головний оливопровід,
6 — задня лата кріплення двигуна,
7 — паливний насос,
8 — кронштейн штовхачів,
9 — відцентровий оливний фільтр,
10 — валик декомпресора,
11 — штанга штовхача,
12 — штанга декомпресора,
13 — оливний фільтр турбокомпресора,
14 — водовідвідна труба,
15 — бензобак,
16 — регулювальний гвинт коромислу,
17 — стопор валика коромисел,
18 — валик коромисел,
19 — стійка валика коромирадло,
20 — клапанна пружина зовнішня,
21 — клапанна пружина внутрішня,
22 — коромисло,
23 — сухарик,
24 — втулка клапана,
25, 37 — клапан,
26 — трубка підведення оливи до турбокомпресора,
27 — трубка зливу оливи з турбокомпресора,
28 — турбокомпресор,
29 — валик для заводки пускового двигуна,
30 — повітропідвідний патрубок,
31 — важіль кріплення форсунки,
32 — форсунка,
33 — випускний колектор,
34 — стакан форсунки,
35 — впускний колектор,
36 — головка циліндрів пускового двигуна,
38 — блок циліндрів пускового двигуна,
39 — поршень,
40 — впускний і випускний колектори,
41 — шатун,
42 — кришка клапанної камери,
43 — штовхач пускового двигуна,
44 — кулачковий валик,
45 — колінчастий вал пускового двигуна,
46 — піддон,
47 — спускний корок із магнітом.

Робочий хід

Гази, що утворюються під час згоряння, розширюючись, тиснуть на днищі поршня, унаслідок чого поршень рухається вниз від в. м. ст. до н.м. і через шатун 8 передає зусилля на кривошип колінчастого вала 12, змушуючи вал обертатися.

Випуск

Поршень рухається від н.м.т. до.м.т., відпрацьовані гази відштовхуються через відкритий випускний клапан 23. Після випуску відпрацьованих газів весь робочий процес повторюється.

Робочі ходи в циліндрах двигуна йдуть один за іншим у порядку роботи циліндрів: 1-3-4-2. Для кращого протікання робочого процесу клапани 22 і 23 відкриваються і закриваються з оперенням відкриття й запаздуванням закриття, як показано на рис. 5. Попередження відкривання та запаздування закриття впускного клапана забезпечують краще наповнення циліндра повітрям, що дуже важливо для повного згоряння палива. Ці процеси необхідні для повного видалення відпрацьованих газів із циліндрів двигуна.

Кривошипно-шатунний механізм Т-130М

Пристрій механізму

Кривошипно-шатунний механізм, що передає прямий зворотний рух поршнів у обертальний рух колінчастого вала, складається з циліндрів, поршнів із кільцями, шатунів, колінчастого вала з маховиком. Усі деталі механізму розміщені в блоці.

Блок 19 (мал. 6) литий чавунний має три вертикальні перегородки, які разом із передньою й задньою стінками слугують опорами колінчастому валу.

1 — оглядовий отвір кожуха маховика (лючок),
2 — площина кріплення кронштейнів штовхачів,
3 — отвір (повість) для штанг штовхачів,
4 — малі шпильки кріплення головки циліндрів,
5 — прокладка головки циліндрів,
6 — водовідвідний канал,
7 — головка циліндрів,
8 — напрямні втулки клапанів,
9 — водяна сорочка головки циліндрів,
10 — впускний канал головки циліндрів,
11 — випускний канал,
12 — великі шпильки кріплення головки циліндрів,
13 — напрямний ковпачок-дефлектор,
14 — гайка кріплення склянки форсунки,
15 — склянка форсунки,
16 — мідна прокладка,
17 — гільзи циліндрів,
18 — водяна сорочка блока,
19-блок циліндрів,
20 — гумові ущільнювальні кільця,
21 — трубка підведення олії до осів проміжних шестерень і передньої втулки розподільного вала,
22 — кожух шестерень розподілу,
23 — сальники ущільнення носка колінчастого вала, олійна шайба,
25 — корпус підшипника,
26 - шестерні приводу гідронасоса НШ-32УЛ,
27 — кулькопідшипники,
28 — шпилька кріплення корінних підшипників колінчастого вала,
29 — штуцер підведення олії до корінних підшипників колінчастого вала,
30 — кришка першого кореного підшипника,
31 — трубка підведення оливи до першого корреного підшипника,
32 — кришка другого кореного підшипника,
33 — головний оливопровід,
34 — трубка підведення олії до другого кореного підшипника,
35, 38 — трубки підводу олії до третього (середнього) корченого підшипника,
36 — кришка третього (середнього) кореного підшипника,
37 — середні опорні втулки розподільного вала,
39 — кришка четвертого кореного підшипника,
40 — трубка підведення олії до четвертого корреного підшипника,
41 — спускний корок,
42 — кришка п'ятого (заднього) кореного підшипника,
43 — деровані прокладки ущільнення кришки п'ятого (заднього) кореного підшипника,
44 — кожух маховика,
45 — втулка заднього опорного підшипника розподільного вала,
46 — заглушка.

У гніздах перегородок і стінок блока та кришок 30, 32, 36, 39 і 42 підшипників розміщені верхні та нижні вкладки корінних підшипників. Від провертання вкладки утримуються «вусиками», що входять до пази блока та кришок підшипників. Кришки підшипників невзаємозамінні, порядкові номери їх вибиті з одного боку на площині прилягання гайки кріплення кришок і гніздах перегородок блока. У передній і задній стінках, і в середньому перегороді блока є отвори, у які запресовані опорні втулки 37 і 45 підшипників розподільного вала.

До стінки блока кріпиться головний оливопровід 33. Заднє кріплення оливопроводу рухоме, що дає змогу йому подовжуватися під час нагрівання. В отвори блока з конічною різзю втягнуті штуцери трубок 21, що підводять олію від переднього кореного підшипника до передньої опори розподільного вала, оссю великої та малої проміжних шестерень, розташованих у кожусі шестерень розподілу, і до Врівноваженому механізму.

У нижню та задню площину блока запресовані штифти для встановлення врівноважувального механізму, картера та кожуха маховика 44. У нижній площині блока розміщений канал, за яким олива від оливного насоса надходить до оливорозподільної плити та до відцентрового фільтра.

До похилої обробленої площини блока прикріплений пусковий двигун. Водорозподільна камера блока ведеться з водяною сорочкою 18 чотирма отворами. До водорозподільної камери підходить труба, якою вода від водяного насоса надходить у блок дизельного двигуна та в водяну сорочку пускового двигуна.

У передній кришці водорозподільної камери є краник, через який спускають воду із сорочки циліндрів.

З правого боку блока розташовані чотири люки для огляду корінних і хитунних підшипників, люки під кронштейни штовхачів і литий отвір для стікання оливи від відцентрового фільтра. Там само є отвір, у який вставлена трубка з гумовим кільцем ущільнювача. За цією трубкою олива підводиться до регулятора.

Бічні стінки блока плавно переходять у бічні стінки картера.

Литий алюмінієвий картер 46 (см. рис. 3) кріпиться до нижньої площини блока; він складається з двох половин, скріплених болтами. Картер має два люки для доступу та огляду оливного насоса, оливоприймачів і деяких деталей кривошипно-шатуванного механізму. У кришку правого люка вставлена оливомірна лінійка 3 (див. рис. 4). У середньому та передньому заглибленнях картера є спускні отвори, закриті пробками. У корок 47 вмонтований магніт для вловлювання металевих частинок із олії.

Гільзи циліндрів 17 (см. рис. 6), відлиті зі спеціального легованого чавуну, вставлені в чотири вертикальні отвори блока. Внутрішня поверхня гільз для підвищення зносостійкості загартована струмами високої частоти (ТВЧ). Простір між стінками блока та гільзами утворює водяну сорочку в кожного циліндра.

Поршень 4 (мал. 7), відлитий з алюмінієвого сплаву, має три канавки для компресійних кілець 8 і 9 і дві канавки для оливознімних 7. У бобочках поршня є кільцеві канавки для замкових кілець, що обмежують осьове переміщення плавального поршневого пальця 10. Нижня частина поршня, перемички між кільцями та верхня частина (вище верхнього компресійного кільця) у поперечному перерізі мають овальну форму, а в поздовжньому — бочкоподібну. Поршень такої форми не заклинюється за порівняно невеликої проміжки між нижньою частиною поршня та гільзою циліндра.

1 — шків приводу вентилятора,
2 — шестірня приводу механізму газорозподілу,
3 — шестірня приводу гідронасоса,
4 — поршень,
5 — шатун,
б — опорні півкільця,
7 — нижнє маслознімне кільце,
8 — верхнє компресійне кільце,
9 — конусне компресійне кільце,
10 — поршневий палець,
11 — провідні пальці муфти зчеплення. 12 опора підшипників зчеплення,
13 — маховик
14 — вкладка корінних підшипників,
15 — колінчастий вал,
15 — противага.

Гільзи циліндрів і поршні виготовляють чотири розмірні групи, що позначаються клеймами: М, С1 С2, Б.

Для забезпечення мінімального температурного проміжку (0,34—0,38 мм) між гільзою й нижньою частиною поршня необхідно комплектувати гільзи та поршні однакової розмірної групи. Різниця в масі поршнів в одному двигуні не має бути більш ніж 10 г.

Поршневі кільця 7, 8, 9 виготовлені з легованого чавуну. Зовнішня поверхня верхніх трапецеїдального компресійного 8 і оливознімного кілець хромована. Друге та третє компресійні кільця 9 конусні, їх встановлюють на поршень так, щоб торець меншого діаметра, на якому нанесена мітка «верх», був повернений у бік днища поршня. У канавку поршня під верхнім мастилом знімним кільцем встановлений пружинний розширювач, що зберігає тиск робочих поясків кільця на стінку гільзи циліндра. Зазори в стику (замці) нових компресійних поршневих кілець (верхніх) становлять 0,9—1,2 мм, другого та третього — 0,6-0,9, оливознімних — 0,45-0,75 мм. Замки кілець на поршні необхідно встановлювати під кутом 120° один до одного.

Шатун 5 штампований, сталевий, має стрижень двотаврового перерізу та дві головки. У верхню головку запресована бронзова втулка. У роз'ємі нижньої головки встановлений шатунний підшипник, що складається з двох сталеалюмінієвих вкладок (верхнього та нижнього). За кільцевою канавкою верхньою вкладкою з колінчастого вала підводиться олія в стрижень шатуна для змащування поршневого пальця й охолодження днища поршня. Днище поршня охолоджується олією, що впорскується з двох отворів у верхній головці шатуна. Кришка нижньої головки шатуна кріпиться двома призонними болтами з корончастими гайками. Різниця в масі шатунів в одному двигуні не має бути більш ніж 35 г. За діаметром отвори у втулці верхньої головки шатуни та поршневий палець ділять на дві групи; шатун і поршневий палець мають бути однієї розмірної групи.

Колінчастий вал 15 штампований, сталевий. Для подавання олії до шатуваних підшипників у колінах вала просвердлені канали, що з'єднують робочі поверхні корінних і шатуванних шийок. У полостях шатунних шипок олія, що стала від головної магістралі, піддається відцентровому очищенню для зниження зносу шатуванних вкладок і шийок вала. На передньому кінці колінчастого вала на шпонках посаджені провідні шестерні 2 і 3 для приводу механізму газорозподілу та гідронасосів і шків 1 — для приводу вентилятора. Передній торець колінчастого вала має різь під болт кріплення шківа та ліву різь для стопорного болта. Провідні шестерні закріплені гайкою зі стопорною пластиною.

Для ущільнення переднього та заднього кінців колінчастого вала на п'ятій корійній шейці та на носку вала нарізані оливозгоні різі.

Колінчастий вал утримують від поздовжніх переміщень сталеалюмінієві опорні півкільця 6, встановлені в розтичках середньої перегородки блока та кришки підшипника. Між сталеалюмінієвими упорними півкільцями та щоками середньої кориної шийки вала є проміжок 0,1-0,5 мм.

Врівноважують відцентрові сили колінчастого вала чотири противаги 16, прикріплені до щоків вала болтами зі стопорною пластиною.

Шатунні та корінні шейки колінчастого вала для підвищення їх зносостійкості загартовані струмами високої частоти.

Маховик 13 литий чавунний кріпиться болтами до фланцю колінчастого вала; між маховиком і фланцем колінчастого вала встановлена опора 12 підшипників муфти зчеплення. На маховик напресований зубчастий вінець для зачеплення його із шестернею пускового двигуна під час запуску основного дизельного двигуна.

У радіальні отвори маховика вставлені шість пальців 11, головки яких входять до пази провідних дисків головної муфти зчеплення. На зовнішню циліндричну та торцеву поверхні нанесені установні мітки «ВМТ 1-4 цил» і «ВМТ 2-3 цил» і градуювання в градусах, якими користуються під час регулювання зазора в клапанах і під час регулювання паливного насоса.

Маховик закритий кожухом 44 (см. рис. 6), прикріпленим до задньої стінки блока. До кожуха маховика кріплять лапи двигуна. Між лапами двигуна та лонжеронами рами трактора встановлені прокладки, якими регулюють співвідношення колінчастого вала двигуна та тяглового вала коробки передач.

У лючці кожуха маховика встановлена стрілка-вказівник 36 (див. 3), якою користуються під час регулювання клапанів і перевірки кута оперення подавання палива насосом. Така сама стрілка розташована в лючці верхньої половини кожуха головної муфти зчеплення. Нею користуються під час регулювання клапанів і перевірки кута оперення подавання палива насосом, коли двигун розміщений на тракторі.

Чавунна головка 7 (см. рис. 6) блока відлита на два циліндри та кріпиться до блока шпильками 4 і 12. Між головкою та блоком встановлена мідно-асобаче прокладка 5. Кожна головка має чотири клапани та дві латунні втулки-стакани 15 форсунок. Клапани притискаються до гнізда пружинами.

Водяні сорочки 9 і 18 головки та блока поєднуються через вісім отворів, у які запресовані ковпачки-дефлектори 13 з бічними отворами, що напрямять струмінь води з блока на перемички між клапанними гніздами та до втулках-стаканів форсунок.

Вікна для штанг штовхачів і штанг декомпресійного механізму головки з'єднуються з такими ж вікнами 3 у блоці. У верхню площину головки запресовані чавунні стійки 19 (см. рис. 4) з валиком короми й основа ковпака.

Догляд за кривошипно-шатунним механізмом

Необхідно своєчасно міняти мастило в картері двигуна, очищати картер відкладень, промивати відцентровий оливний фільтр і сітки переднього, центрального та заднього оливоприймання-ніків. Під час поточного ремонту промивають картер, оглядають і перевіряють шльопантовку шатуваних болтів. Треба вивернути заглушки, очистити та промити порожнини шатуваних шибок колінчастого вала. Після встановлення заглушок змінюють шплінти.

У верхній головці шатуна прочищають отвори, якими подається олія для охолодження поршня.

Механізм приводу двигуна до агрегатів Т-130М

Механізм приводу передає обертання від шестірні колінчастого вала двигуна до розподільного валу, регулятора, паливного, водяного та оливного насосів, що врівноважує механізм дизельного двигуна, оливних насосів гідросистеми керування зчепленням і муфтами повороту трактора та гідросистеми керування навісним механізмом.

Схема розташування шестерень механізму приводу показана на рис. 8. У кожусі механізму приводу розміщені на валах проміжна шестірня 3 (рис.9) привода водяного насоса та проміжна шестерня 8 привода оливного насоса гідросистеми керування навісним механізмом. Мала проміжна шестірня 12 приводить у обертання шестерню 14, шестерню приводу оливного насоса та механізму дизельного двигуна. Шестірня 14 приводить у обертання насос гідросистеми керування зчепленням і механізмом повороту трактора. Для підведення олії до осок проміжних шестерень у фланцю кожуха просвердлені косі канали, що збігаються з отворами в блоці. У передній стінці кожуха є отвір — вікно 4, яким користуються під час встановлення паливного насоса. У нижній частині кожуха є шийка-цуфа, яка входить до отвору передньої опори двигуна. Зверху на кожусі механізму приводу (з боку паливного насоса) є майданчик для встановлення генератора змінного струму. До оброблених майданчиків кожуха прикріплюють кронштейни натяжного ролика та вентилятора. У кожусі над водяним насосом є люк із кришкою 1 для перевірки бічного проміжку між зубами шестерень. До нижнього фланцю кожуха кріпиться передня частина картера. До кожухи прикріплені водяний насос, олійні насоси гідросистеми керування навісною системою, головною муфтою зчеплення й муфтами повороту трактора, а також пристрій для вмикання та вимкнення гідронасоса навісної системи.

1 — шестерня приводу паливного насоса,
2 — шестірня розподільного вала велика,
3 — шестірня проміжна привода до водяного насоса,
4 — шестерня приводу водяного насоса,
5 — шестерня приводу гідронасоса керування навісним обладнанням,
6 — шестерня проміжний привод гідронасоса,
7 — шестірня колінчастого вала мала,
8 — шестірня колінчастого вала велика,
9 — шестерня приводу врівноважувального механізму,
10 — шестірня приводу оливного насоса та врівноважувального механізму,
11 — шестірня проміжна мала,
12 — шестерня приводу гідронасоса керування зчепленням і муфтами повороту.

Кожух шестерень центрується щодо блока двома установними штифтами, запресованими в блок.

Шестерні колінчастого та розподільного валів, приводу регулятора та паливного насоса вводяться в зачіплення так, щоб мечений зуб шестерні 7 (см. рис. 8) колінчастого вала входить до меченої западини великого вінця шестерні 2 розподільного вала, а мечений зуб малого вінця цієї шестерні — у мечену" западину шестерні 1 регулятора та паливного насоса. Між зубами кожної пари шестерень, що є в зачепленні, має бути проміжок 0,08-0,40 мм.

1 — кришка люка для вимірювання зазору між зубами шестерень,
2 — трубки підведення олії до підшипників водяного насоса,
3 — проміжна шестерня приводу водяного насоса,
4 — вікно для спостереження за зачіпленням за мітками шестерень приводу паливного насоса,
5 — технологічна кришка,
6 — кулькопідшипник,
7-ось шестерні приводу гідронасоса,
8 — проміжна шестерня приводу гідронасоса,
9 — оливовідбивна шайба,
10 — ущільнювальні сальники,
11 — кожух шестерень розподілу,
12 — проміжна шестірня приводу гідронасоса керування зчепленням і муфтами повороту,
13 — вісь проміжної шестерні приводу гідронасоса,
14 — шестірня приводу гідронасоса керування зчепленням і муфтами повороту,
15 — гумове ущільнювальне кільце,
16 — корпус кулькопідшипника,
17 — стопорне кільце.

Для регулювання бічного проміжку між зубами шестерень після встановлення кожуха та з'єднання шестерень за мітками необхідно під кронштейн приводу оливного насоса і (корпус регулятора встановити регулювальні прокладки загальною товщиною не більш ніж 0,3 мм.

Врівноважувальний механізм Т-130М

Врівноважувальний механізм призначений для зменшення вібрації двигуна за допомогою врівноваження сил інерції другого порядку справжньо-рухових мас вантажами-противагами 9 і 10 (мал. 10) механізму. Він кріпиться до блока двигуна в передній його частині чотирма болтами та центрується двома штифтами. Урівноважувальний механізм складається з корпусу 11 з бронзовими опорними втулками 1, двох противагів, виготовлених за одне ціле з зубчастими вінцями та опорними шийками, двох шестерень 5 і 2 приводи та проміжного валика 8. Опорні втулки противаг мають на бурті лисиці, які, впираючись у виступи на корпусі механізму, утримують втулки від провертання.

1 — втулка,
2 — шестерня приводу механізму,
3 — шайба,
4, 12 — штифт,
5 — шестерня приводу оливного насоса,
6 — штифт-заглушка,
7 — кільце,
8 — проміжний валик,
9, 10 — противагови,
11 — корпус,
13 — заглушка оливного каналу 14 — піддон.

Привод механізму здійснюється від шестерні 5 привода оливного насоса, посадженої на проміжному валику. Проміжний валик з'єднаний шліцьовою муфтою з валиком приводу оливного насоса. Від осьового переміщення проміжний валик утримується кільцем 7, закріпленим на валиці штифтом.

Підшипники противагів і проміжного валика змащуються оливою, що надходить під тиском із головної магістралі блока каналами, просвердленим у корпусі механізму.

Зубці всіх шестерень урівноважувального механізму змащуються розпиленою оливою, що утворюється в внутрішньокартерному просторі під час роботи двигуна.

Для правильного зачеплення зубчастих вінців противаги мітки «С» на зубі та западині зубців обох вінців мають збігатися. Мітка ризику на обробленому приливі піддона 14 має збігатися з міткою-риською на зубі шестерні 2 привода врівноважувального механізму під час встановлення його на двигун (мітка «ВМТ 1-4 цил» або «ВМТ 2-3 цил» на маховику розташовується проти вістря покажчика, , а поршні перебувають у.м.т.). Водночас мітки «С» на зубцях вінців противаги мають збігатися.